Мстислав Ростропович

       У світовій культурі нашого століття ім’я Мстислава Ростроповича - одна з найвищих вершин. Творчий шлях маестро винятковий у своєму роді. За словами біографа, “своїм магічним музичним обдарованням і фантастичним суспільним темпераментом він охопив увесь цивілізований світ, створивши якесь нове коло “кровообігу” культури і зв’язків між людьми”.
       Геніальний віолончеліст, диригент, піаніст, запеклий поборник створення сучасної музики і разом з тим палкий захисник прав людини і духовної свободи, він знаменитий ще й своєю невтомною і щедрою благодійністю. Мстислав Ростропович засновує фонди і стипендії, відкриває музичні школи і лікарні, проводить фестивалі, конкурси віолончелістів, майстер-класи.
       Десятки країн оцінили вклад Ростроповича у світову культуру, вручивши йому понад ста своїх головних нагород, понад сорок найбільших університетів світу присудили йому ступінь почесного доктора, він - член академій Італії, Британії, Швеції, Німеччини, США, його ім’я включене в число “сорока безсмертних” почесних членів Академії мистецтв Франції. Ростропович нагороджений Імператорською премією Японської Асоціації мистецтв, вищим американським орденом для цивільних осіб - президентською медаллю Свободи, двічі - командор Орденів Почесного легіону Франції, Почесний лицар-командор Ордена Британської імперії.
       У 1995 р. йому присуджено вищу нагороду Швеції - “Полярну зірку”. За заслуги в мистецтві він нагороджений також премією Альберта Швейцера і премією Фонду Ернста фон Сіменса, гідними яких до нього були визнані лише Б.Бритен і О.Месіан. Найпрестижніші світові нагороди, включаючи Гремі і Гран Прі дю Діск, він одержав за свої музичні записи.
       До виїзду з СРСР у 1974 р. М.Ростропович став лауреатом Сталінської і Ленінської премій, народним артистом СРСР. Протягом 26 років викладав у Московській консерваторії, 7 років - у Ленінградській. Там він одержав звання професора.
       У 1997 р. нагороджений Великим Російським Призом “Слава-Gloria”. Найбільший віолончеліст сучасності, виконавець практично всього світового віолончельного репертуару, він протягом багатьох років надихав і активно підтримував процес створення сучасної музики. Більш як 60 композиторів нашого століття створювали для нього свої здобутки, серед них такі корифеї, як Прокоф’єв і Шостакович, Бриттен і Бернстайн, Шнітке і Р. Щедрін. Величезна кількість світових прем’єр Ростроповича: 107 - як у віолончеліста і 65 - як у диригента.
       З 1977 по 1993 р. він очолював Вашингтонський симфонічний оркестр, який під його керівництвом піднявся на висоту світового рівня і освоїв найбагатший репертуар. Він також диригує найвідомішими оркестрами світу, включаючи провідні оркестри Лондона, Парижа, Берліна, Бостона, Нью-Йорка , Чикаго, Токіо та інші. Ростропович здійснив кілька світових оперних прем’єр, серед них - “Лоліта” Р. Щедріна в Стокгольмській опері, “Джезуальдо” А.Шнітке у Відні.
       До цього - прем’єра “Життя з ідіотом” у Голландській опері 1992 , пізніше - постановка опери “Катерина Ізмайлова” Д.Шостаковича в першій авторській редакції.
       Ростропович - незмінний акомпаніатор знаменитої співачки Галини Вишневської, дружини, супутниці в житті і мистецтві. Разом вони виступали з концертами по всій земній кулі. Великим є внесок “приголомшливого Мстислава” і в музичну російську культуру.
       У 1962 р. з його ініціативи і за його участі був проведений перший російський фестиваль “Сучасна музика “. Ростропович одним з перших підтримав ідею проведення у Нижньому Новгороді Міжнародних фестивалів мистецтв імені А.Д.Сахарова, був гостем ХІ і учасником IV Сахаровських фестивалів. Завдяки внеску Міжнародного благодійного фонду Г.Вишневської-М.Ростроповича здійснюється благодійна діяльність, на його кошти будуються та оснащуються лікарні, школи, дитсадки. Дякувати богові, що ми стали свідками та шанувальниками музичного діаманту та генія - Мстислава Ростроповича.