Дар неба
Червона книга музичних інструментів

Давно це було, коли на землю спускались боги. Дуже давно! Але і досі люди мають згадку про ті далекі часи – боги подарували людям не бачені доти інструменти. Всі інструменти були різні, але дуже схожі за звучанням. Комусь дістались дерев’яні, комусь із кістки, з китового вуса, навіть бамбукові, і всі шанують досі цей дар неба. Так на Алтаї грають на комузі, у Норвегії на мунгарпі, в Башкирії на кубизі, у Німеччині на маультромелі, на коукін у Японії, а в Україні – на дримбі! Боги зникли, але дримба разом із колядками, щедрівками, вертепом та іншими дохристиянськими обрядами як небесний дар дійшла до нас.

"Шаманське вогнище" Варган майстра Готовцева

Вважається, що дримба є найдавнішим і найменшим музичним інструментом. Інша широковідома назва – варган. Варган означає, що грають на ньому за допомогою уст і язика. ("варги" в частині слов’янських мов – вуста, губи). Дримбою варган називають крім українців білоруси і молдавани. Вона виглядає як металева рамка у формі серця із дротиком-язичком, на якому грають. Бувають також дримби двоязичкові та триязичкові.
Найдавнішу згадку про цей інструмент знайдено серед фресок Древнього Риму, де на зображенні древнього оркестру є людина, що грає саме на дримбі. Білоруські дримби XII століття зберігаються нині у Друцькому замку серед інших речей князівської родини. А у Новгороді під час розкопок знайдено п’ять російських варганів у шарах XIII-XV століть. Літературні пам’ятки XVI теж згадують про дримбу, навіть Біблія Франциска Скорини. На межі ХVIII-ХIХ століть мистецтво гри на дримбі дійшло свого розквіту у Західній Європі, де цей інструмент був популярний серед усього населення.

Якутський варган майстра Реворія Чемчоєва

В Україні дримба досі поширена у Карпатах та на Закарпатті, де у сільських школах часом навіть діють ансамблі дримбарів, є музеї дримби. «Але ніхто, навіть найбільший артист, не може у дримбу грати так смачно, як будь-котра гуцулка, роздобріла від своїх потайних знань і явного досвіду. Гуцулка сяде собі в залиту сонцем траву на горбі чи десь під смерекою – і світ її не колише: перебирає пальцем дримбу, і ані Букінґемського палацу їй не треба, ні мужа, ні любаса, ані горілки», - пише Марія Матіос у "Солодкій Дарусі", де один з головних героїв Іван Цвичок робив справжні дримби для справжніх гуцулок.
Дримби є чоловічі і жіночі. Їх розрізняють за висотою тону. Гуцули вважають дримбу добрим інструментом коли жінка вранці свариться. «Хтозна… може, у дримбі жінки і справді пізнавали себе: до часу байдужих і лінивих, аж поки не візьмеш їх у руки, а вже як візьмеш – то почуєш такі соковиті переливи і тонкі зойки, що зайдеться тобі серце і плачем, і співом одночасно, і не зрозумієш, де ніч, а де сонце, бо лише жіноче тіло так розкішно здригається від ласки, як тіло дримби від пальців…», - знаходимо пояснення у Марії Матіос.

Угорський доромб Золтана Сіладьї, модель Ренесанс

Вібрації дримби можуть викликати стан легкого трансу. Власне ця особливість використовується у різноманітних шаманських практиках, і древніх, і сучасних. Мабуть не випадково відомий карпатський мольфар Михайло Ничай керує у Яремчі ансамблем "Дримбарі". У фільмі “Тіні забутих предків” С. Параджанова теж можна побачити сцени гри на карпатській дримбі. Інструмент у своїй творчості використовують сучасні українські музичні гурти "Вій" та "Даха-Браха".
До речі, сьогодні на дримбі також грають у національних ансамблях Японії та у кантрі-ансамблях в США. Американці називають дримбу "єврейською лірою" – Jaw’s harp, хоча самі не можуть пояснити чому. Зв’язку із євреями дримба не має. Більшість музикантів вважають це звичайною помилкою у словнику ХІХ століття, де в назві малася на увазі Jaws harp – щелепова ліра.

Якутський хомус Павла Михайлова

Українська дримба сьогодні є більше гуцульським символом, сувеніром, забавкою, гарним подарунком. Але як музичний інструмент, поступово втрачає своє значення, проте не зникає. Адже нині ми повертаємось до етнічних традиції та власних коренів, а дримба пережила тисячоліття і дійшла до нас, довівши свою потрібність. Тому справжні гуцули, майстри гри на дримбі, обов’язково передадуть її таємниці своїм нащадкам, доводячи, що українці вміють бути вдячними за подарунки небес.

Ірина Патроник, YOUrhythMIX

Музичні колективи

Персоналії