Результат багаторічної наукової роботи (у Польщі видано найбільш повну монографію про композитора Кароля Шимановського, життя якого багато років було пов’язане з Україною)
«Кароль Шимановський та його епоха» – таку назву має тритомна монографія Терези Хиліньської, що вийшла у краківському видавництві «Musica Iagellonica» восени 2008 року.

       Це результат дослідницької діяльності автора, яка присвятила постаті видатного композитора, класика польської музики ХХ століття усе життя. Адже, починаючи з кінця 1950-х років, Т. Хиліньська проводила ґрунтовну роботу з віднайдення, систематизації та видання кореспонденції і літературної спадщини К. Шимановського. Протягом двадцяти років (з 1982 по 2002) вона випустила повне зібрання усіх листів від і до композитора, що збереглися в державних та приватних архівах, а це – чотири томи і більше 6600 сторінок тексту.
       Творчість К. Шимановського привертає увагу вітчизняних музикознавців не лише своєю різнобарвною стилістикою, вишукано-інтелектуальним, а разом з тим – витонченим емоційним наповненням, але й тим фактом, що ледь не половина всіх його опусів була написана в Україні. Життя композитора до 1919 р., коли він вирішив покинути охоплену громадянською війною Російську імперію, було пов’язане передусім із рідною Тимошівкою (нині – Черкаська обл.) та Єлисаветградом (нині – Кіровоград). Неодноразово К. Шимановський бував також у Києві, Одесі та Львові. Саме тому нова монографія має викликати в Україні особливий інтерес.
       Книга написана глибоко науковою, але, в той же час, доступною мовою, розповідним тоном знавця. В ній органічно поєднані всі основні напрямки дослідження. Композиторська, публіцистична та літературна творчість К. Шимановського розглядається в нерозривній єдності з його естетично-філософськими поглядами, біографічним та суспільно-історичним контекстом. Але акцент у монографії, безперечно, падає на фактологічну сторону. Автор узагальнює та осмислює величезний масив рукописних та друкованих джерел – музичних композицій, листів, критичних та літературних творів, фотографій, малюнків та ін.
       Не може не викликати захоплення детально розроблений науковий апарат, вміщений в третьому томі монографії. Це коментарі, покажчики, каталоги творів, списки майна та рукописів, заповіти, генеалогічне дерево з шести поколінь, в якому вказані 32 предки композитора, схеми родинних зв’язків (7 поколінь, біля 340 родичів), мапи та інше. В цьому яскраво проявляється винятково бережливе відношення до документальних джерел з боку автора, яка обрала «позицію оглядача, і лише в необхідних випадках – коментатора». Натомість, право інтерпретації фактів великою мірою залишене читачеві. Вражає також досконале розуміння особливостей культурного та політичного життя тогочасної України, найдрібніших обставин родинного побуту композитора. Тут необхідно наголосити, що Т. Хилінська неодноразово сама працювала з українськими архівами, а також долучала до пошуку джерел своїх українських колег. Нарешті, особливої цінності монографії надає новий об’єктивний, ідеологічно незаангажований підхід до висвітлення і оцінки історичних подій, а також особливостей життєвого шляху К. Шимановського. Передусім це стосується дуже складного та суперечливого періоду 1917–1919 рр., який був переламним і в творчому, і, великою мірою, в особистому житті композитора. Такий погляд сприяв більш повному та глибокому розкриттю багатьох фактів, що було неможливим за часів соціалістичної Польщі.
       Отже, книга Т. Хилінської є зразковим прикладом істинно наукового багатостороннього монографічного дослідження. Вона, поза сумнівом, матиме фундаментальне значення для дослідників творчої спадщини К. Шимановського як у Польщі, так і за її межами.

Дмитро Полячок

Музичні колективи

Оркестри

Ансамблі

Персоналії

Фестивалі, конкурси