Гурт „4исла” (Ужгород)
Стиль: соціальний рок.

       "4исла" творять поза звичних форматів, переймаючись перш за все душею людини, її хвилюванням, думками, поглядами. Їхня музика близька кожному з нас. Точкою відліку історії гурту є 2005 рік. Саме тоді почувши альбом Геннадія Донецького „Играя в жизнь”, гітарист Андрій Дорошук запропонував йому створити новий гурт. На роль лідер-гітариста Андрій запросив свого давнього друга Олександра Полончака. За основу репертуару вирішили взяти пісні Геннадія, який вже до того часу записав 4 сольних альбоми. Першими піснями стали „Игра в дурака” та „Времени нет”.
       До того часу вже назріла необхідність у ритм-секції. Зайняти місце за барабанами був запрошений колега Олександра по музичній школі Юрій. Вакантне місце басиста було запропоновано музиканту-початківцю Стасу Копчі. Репетиції проходили час від часу інколи припиняючись на декілька місяців поспіль, але за рік були написані і аранжовані 5 пісень. Саме з ними гурт вперше і з’явився на публіці. Це відбулося 11 червня 2006 року на одній з центральних набережних Ужгорода на площі перед Драматичним театром. В той самий час і актуальним постало питання назви гурту. Не маючи інших варіантів прийняли ідею Геннадія і на світ з’явився гурт „Vey Iz Mir”. Того року гурт ще один раз виконав свої пісні, проте вже з іншим барабанщиком, який теж затримався ненадовго.
       У 2007 році був розпочатий запис альбому, але він зірвався; залишилися лише барабанні треки, які стали основою для перших демо-записів. Не дивлячись на постійні негаразди, учасники й не збиралися розходитись, проте відсутність власного барабанщика сильно обмежувала можливості як творчої діяльності, так і концертної. У листопаді 2008 року гурт запросили на одну з столичних телестудій для запису інтерв’ю та пісень. До того часу гурт знову став безіменним через те, що назва „Vey Iz Mir” вже нікого не влаштовувала. Тим паче стало відомо значення цих слів: „о горе мені” на мові ідіш. І саме так склалося, що саме того року трьом учасникам виповнилося по 33 роки і тому було символічно, що гурт став лаконічним „33”. Подорож до Києва не принесла ані слави, ані контрактів, але залишила на згадку перше відео на пісню „Я найду”. До того часу до гурту приєднався барабанщик Ференц Смерічко. Маючи укомплектований склад, гурт знову почав планувати запис, але на заваді цьому став несподіваний від’їзд до Києва основного гітариста гурту Олександра Полончака. Повернувся він тільки улітку 2011 року. Протягом 7 місяців музиканти майже не контактували один з одним, але це був період нового переосмислення, яке значення має гурт для кожного. Олександр проживав у Києві і тому над записом альбому почали працювати втрьох: Геннадій, Стас та Ференц. Барабани були з успіхом записані на студії восени 2009 року. Зимою-весною 2010 було прописано всі партії бас-гітари, влітку – всі гітари; запис вокалу розпочався лише на початку 2011 року. Продюсером альбому та звукорежисером запису став сам Геннадій. Основу першого альбому гурту склали 10 пісень, що були написані з 2005 по 2007 роки. Автором усіх пісень був Геннадій Донецький, а над аранжуванням працював весь гурт. 2011 рік став для гурту великим кроком уперед.
       В першу чергу це позначилося вибором остаточної назви - „4исла”. 26 вересня 2011 року відбувся інтернет-реліз першого повноформатного альбому гурту „Гражданин толпы”. Офіційний ліцензований тираж був випущений у співпраці з мистецькою агенцією „Наш Формат”. 11 грудня 2011 року альбом було презентовано публіці великим концертом.
       28 грудня 2011 року на сайті гурту відбулася онлайн-презентацію першого кліпу на пісню „В городе зима…”

На сьогодні гурт „4исла” – це:
Геннадій Донецький – автор, вокал, гітара;
Олександр Полончак – лідер-гітара;
Стас Копча – бас-гітара.

Музичні колективи

Оркестри

Ансамблі

Персоналії

Фестивалі, конкурси