

Гурт автентичного співу "Коралі" Україна здавна славилась розмаїтою пісенністю, наші предки співали пісень з нагоди і без, під час роботи і на дозвіллі. Саме пісня увіковічнює традиції у мовному, національному та духовному самовиявленні. Українські пісні виконувались колись та інтерпретуються зараз різними етно - ансамблями. До них належить гурт автентичного співу "Коралі", який сформувався вже майже чотирнадцять років тому. Про створення гурту учасники подумали , коли скрипалька Галина Похилевич з етномузикознавцем Ларисою Лукашенко записували фольклор на Підляшші й Берестейщині,ці землі зараз перебувають у складі Польщі й Білорусії. Цікавим є той факт, що манера співу у тій місцевості відрізняється від галицької. Є багато гуртів, які співають винятково у Київщині, Полтавщині або тільки на Поліссі, а у "Коралів" була потреба показати, що співоча Україна надзвичайно розмаїта. детальніше...

Мирослав Скорик П'єси та естрадні пісні. У 60-х роках ХХ століття в українську класичну музику стрімким і впевненим кроком увійшов молодий композитор зі Львова – Мирослав Скорик. Музикант проявив себе у різноманітних стилях: окрім "класичного" цікавився естрадою, ритмами джазу і рок-музики. Митець є представником "нової фольклорної хвилі", його музика включає в себе яскравий національний колорит і сучасну музичну техніку. детальніше...

ЯК ПОТРІБНО ПОВОДИТИ СЕБЕ НА АКАДЕМІЧНОМУ КОНЦЕРТІ? Питання поведінки на концертах мучить багатьох музикантів. Може знаєте, чому? Власне, класична музика диктує свої правила та свій стиль. Вона ж – королева Балу хороших манер. Деякі слухачі уміють поводити себе на музичному вечорі, проте багато, на жаль, не дуже обізнані у цьому питанні. Здається, усе простіше простого: чоловікам вбратися у костюм, чи просто одягнути святкову сорочку; жінкам – продемонструвати вечірню сукню чи то пак – вдягнути щось святкове – і прикрасити своєю присутністю концерт. Ремарка: зараз мова йде про класичну академічну музику. Отже, коли ви прийшли на концерт, що НЕ варто робити: детальніше...

Видатний композитор-шістдесятник Леонід Грабовський — про Майдан, творчість і світову мистецьку кон’юнктуру Спочатку наша зустріч із Леонідом Грабовським, який живе в Нью-Йорку, сталася на представленні книжки Івана Дзюби «На трьох континентах». Під час невимушеної розмови згадалося про численні партитури композитора, що зберігаються в Центральному державному архіві-музеї літератури та мистецтва України у Фонді Кіностудії ім. Довженка. Леонід Олександрович розглядав у читальному залі архіву-музею власні нотні рукописи, а після переконливої пропозиції директора ЦДАМЛМ Олени Кульчий погодився перевезти свій приватний архів із США до України. Потім наша розмова продовжилась завдяки Інтернету... Леонід Грабовський — дійсний академік Академії мистецтв України, визнаний класик, «мозковий центр» київського авангарду. Однак про деякі важливі віхи власної біографії, не приховуючи подробиць, «Дню» він розповів вперше. Не меншої уваги заслуговують і його міркування про нинішню політичну ситуацію, доробок українських композиторів минулих століть, світову мистецьку кон’юнктуру. детальніше...

О.Козаренко: "Кожен шукав своє спасіння від болю, а я писав "Різдвяну літургію" Прикметно, що цей твір писався у 2000 та 2014 році. Першу частину – під назвою "Літургію слова" – композитор створив до двохтисячоліття Різдва Христового для Літургії Св. Івана Златоустого у співпраці з не менш талановитим митцем – Віктором Камінським, якому належить друга частина – "Літургія жертви". Цей твір виконувала і записала на компакт-диск Заслужена хорова капела України "Трембіта" під батутою відомого диригента – Миколи Кулика. Згодом Олександр Козаренко написав повну Архиєрейську Божественну Літургію для хору, солістів і оркестру та мав на меті сам дописати "Літургію жертви" , проте цю ідею вдалося реалізувати лише у 2014 році. Спілкування із маестро видалося швидким, лаконічним, проте дуже плідним, адже композитор займає посаду Декана факультету культури і мистецтв Львівського університету ім. І. Франка, а отже – обмежений у часі. Про свій задум створити "Різдвяну літургію" митець розповідає охоче й з піднесеним настроєм: – Ідея написати "Божественну літургію" постала з ініціативи Михайла Перуна. Саме він звернувся до мене й Віктора Камінського із таким проханням. Після створення літургія прозвучала у виконанні капели "Трембіта" (Заслужена академічна капела України "Трембіта – прим. А.Ш.) в будинку органної та камерної музики. Пригадую, це було велике свято: наповнена зала, відповідна акустика. детальніше...

У Львові 8-9 червня знову відбувся Фестиваль Stare Misto 2013 Після перерви в 2012 році, викликаного проведенням Євро-2012 в Україні, фестиваль Stare Misto повернувся з новими силами, з новими артистами, з новими враженнями! Фестиваль відбувся яскраво і тривав два дні. Тепер для виконавців було споруджено дві сцени, що дали змогу швидше мінятися гуртам і суттєво вкоротили паузи між виступами. Кілька тисяч слухачів прийшли на стадіон "Україна", де традиційно проводиться фест з 2009 року, щоб послухати свої улюблені гурти. На відкритті фестивалю першим виступив молодий гурт “Epolets”. Здається, "Ляпіс Трубецкой", що виступив згодом, зарядив енергією весь перший день дійства. 8 червня виступили іспанці “Che Sudaka“, великобританці “IAMX”, “Archive“, а також серб Goran Bregovic. 9 червня глядачі мали насолоду послухати легендарну рок-групу ДДТ, котра виступає тут вперше, але очікували її найбільше. Фест відбувається завдяки ініціативі і підтримці компанії «Перша приватна броварня». детальніше...

Два дитячі фортепіанні концерти В.П. Задерацького виконали у Львові Вихованці класу фортепіано В.П. Парової виконали два концерти В.П. Задерацького (1891-1953) у Львівській обласній філармонії у рік 120-ліття з дня народження автора. Виконавцям 10-11 років: Задерацький Вадим, Ясіновська Катерина, Єлізавета Парчевська та Оксана Качковська. Маленькі виконавці навчаються у звичайній музичній школі у класі Вікторії Павлівни Парової з першого класу. Включення у програму таких творів, як фортепіанні концерти В.Задерацького говорить про відмінну технічну підкованість учнів та їх виконавську зрілість. детальніше...

Музика лікує! Піфагор одним із перших, хто науково пояснив лікувальний ефект музики. Одного разу він за допомогою музики заспокоїв розлюченого чоловіка, що з ревнощів хотів спалити будинок. Вчений стверджував, що музика підкоряється математиці, внаслідок чого відновлює в організмі людини гармонію. Гіппократ лікував музикою безсоння та епілепсію. Відомий психоневролог В. М. Бехтерєв почав вивчати вплив музики на людину і дійшов висновку, що музика може лікує втому та заряджає людину енергією, а також позитивно впливає на систему кровообігу та дихання. Він вважав, що без колискових взагалі неможливий повноцінний розвиток дитини. детальніше...

Інтерв'ю з співачкою Людмилою Ясінською Це зимове інтерв'ю ми взяли у Людмили по телефону, оскільки співачка на даний час зимує у теплому Ізраїлі. Музику, яку ти співаєш ми чуємо, а от яку музику любиш ти слухати? Люблю музику абсолютно різноманітну, якісну і особливо "живу". В мене є бвгато пісень з різними стилями, виконавцями і що я слухаю в той чи інший день залежить від настрою, погоди та відчуттів. Дуже часто події, які стаються в моєму житті асоціюються з тою чи іншою піснею і коли проходить певний час, чуєш той самий музичний твір і розумієш, що все проходить, а справжня музика - вічна! детальніше...

Майстри своєї справи Головний герой рубрики цього номеру - Бервецький Юрій Зіновійович (диригент Львівського національного театру опери та балету ім.Соломії Крушельницької; головний диригент і художній керівник оперної студії при Львівській музичній національній академії ім. М.Лисенка; другий диригент симфонічного оркестру Львівської обласної філармонії.) Сьогодні, мені з особливою приємністю і теплотою пригадується літній день наприкінці червня минулого року у Львові. Мені пощастило, маестро Юрій Зіновійович Бервецький люб`язно погодився розкрити читачам нашого журналу таємниці професії театрального диригента, і запросив мене на каву. детальніше...

Українська «АтмАсфера» - яскрава зірка польських фестивалів! Вже другий рік поспіль «АтмАсфера» - яскрава зірка польських опен-ейрів. Цьогоріч сусіди взагалі поцупили гурт від українських шанувальників на довгі чотири місяці. З середини травня і до середини вересня тривало найбільше в історії команди турне Польщею. Участь в десятці фестивалів, п’ятнадцять сольних виступів, два повноцінні live-концерти в прямому ефірі провідних радіостанцій, інтерв’ю на телебаченні та в пресі, кілометри доріг і гігабайти фотографічних вражень, – такі підсумки гіперактивного гастрольного туру 2010. Першими були «Дні української культури» в Щецині. Основна мета цього щорічного дійства – презентувати полякам найактуальніші цікавинки українського творчого середовища. Під час фестивалю Щецин перетворюється на справжній осередок українського мистецтва: художні та фотографічні вернісажі, театральні вистави, музика народних і сучасних гуртів, різноманітні майстер-класи, традиційне українське ярмаркування та безліч всього іншого. Сподобалася атмасферівцям і локація дійства – все відбувається на території величного лицарського замку Поморських князів. детальніше...

За кулісами музичного Львова Музичний образ міста формується не лише музикантами, що грають на вулицях, в академічних залах чи міських клубах, але також у музичних салонах і різноманітних музичних центрах. Їх власники і працівники займаються поширенням музичних інструментів і спорідненої техніки. Вони погодились поділитися із нами своїм досвідом та спостереженнями про те, як виглядає музичний Львів за кулісами. „Music centr” виник у 1996 році як філіал київської «Комори». Від 1997 року став самостійною одиницею, кілька разів змінював адресу. Очолюють його брати Орест і Олександр Левицькі. Магазин «Трембіта» працює від 1911 році, коли ще називався «Мелодія» і займався продажем патефонів та музичних інструментів. Сучасну назву отримав після Другої світової війни. Керує магазином Павло Гуль. Компанія «НІКО» з’явилась 2001 року у Львові. Її девіз: «кольорова музика», а засновник Андрій Хомишин. детальніше...

Олександр Кудрицький: «Я вважаю, що життя своє не проживаю, а живу не даремно» Він корінний львів’янин, а його інструменти мандрують по всій Україні. Життя навчило його улюбленій справі, і вже 35 років виготовляє електрогітари. Цьому прогресивний ретроград Олександр Кудрицький вирішив присвятити все життя. Усе почалось за Залізною завісою, що залишила Захід і розвиток рок-музики по інший її бік. Олександр Кудрицький мріяв про електрогітару, щоб якось долучитись до того забороненого процесу. Довелось зробити її самому, узявши в руки напилок і трохи терпіння. детальніше...

Концерт юних віртуозів У неділю, 9 травня, у стінах Храму святого Лазаря відбулася помітна подія у мистецькому житті юних музикантів - концерт "Юні віртуози" (організатор концерту Оксана Брикса). У ньому брали участь піаністки Оксана Качковська, Катерина Ясіновська, і скрипалі Таїсія Кулик та Анастрасія Сокрута. У залі панувала доброзичлива атмосфера та неприхована цікавість, тому, що сьогодні на сцені діти. Маленькі віртуози потішили всіх присутніх яскравою і цікавою професіональною грою на інструментах. Приємно було почути музичне мислення дітей, відчуття образу та характеру музичних творів, хорошу техніку гри. Анастасія Сокрута, яка виконувала "Концерт А. Вівальді a-moll", навчається у Львівській середній спеціалізованій музичній школі-інтернат ім. С.Крушельницької у класі Оксани Цап. Скрипку обрала не випадково. Адже, її батько - скрипаль. Настя дуже енергійна, жвава, любить читати й має ще один неабиякий хист - до малювання. Тож батьки озадачені творчою вдачею своєї доньки. На все потрібен час, а для професійних занять - ще більше. детальніше...

По слідах інтерпретацій Науково-практична конференція Українського Товариства аналізу музики, на яку з’їжджаються викладачі, аспіранти та пошукувачі з усіх музичних вузів України, цього року відмітила свій десятилітній ювілей. Кожен рік конференція має конкретну тематичну направленість, і в цьому році загальна тема – «Інтерпретаційні механізми музичної творчості». Після прослуховування багато численних доповідей, що звучали у нашій Академії з 26 по 28 березня, мені вдалося задати декілька запитань автору проекту – Віктору Григоровичу Москаленко. детальніше...

Міжнародний фестиваль «Do#Dж’10» Міжнародний фестиваль «Do#Dж’10», що відбудеться в Україні в травні 2010 року, традиційно відкриє Міжнародний конкурс молодих виконавців «Do#Dж Junior’10». Ця подія чекає на нас 17 травня, в Донецьку (Палац молоді «Юність»). Наступного дня, 18 травня, в Донецьку відбудеться концерт світової мега-зірки. 20 травня, в Києві, в Міжнародному центрі культури та мистецтв – концерт головних хедлайнерів фестивалю. Конкурс «Do#Dж Junior’10», що є невід’ємною частиною фестивалю, має 10-річну історію та власні традиції. «Do#Dж Junior» - це завжди нові імена і нова музика. За час існування «Do#Dж Junior» сотні молодих музикантів з 11 країн світу здобули досвід та професійну підтримку саме завдяки конкурсу. Багато нині відомих джазменів починали свій творчий шлях як конкурсанти «Do#Dж Junior». Серед переможців конкурсу: Олександр та Дмитро Бриль, Юлія Рома, Ганна Чайковська, Рада Покаржевська, Сусана Джамаладінова (Джамала), Денніс Аду та інші. детальніше...

МУЗИЧНІ МАТЕРІАЛИ У НАРИСАХ ІВАНА КРИП'ЯКЕВИЧА ПРО ЛЬВІВ У журналі Життя і знання, що його видавало у Львові товариство Просвіта, протягом 1930-1931 років один з чільних українських істориків Іван Крип'якевич публікував популярні нариси про минувшину славного міста Лева. 1932 року Просвіта видала ці матеріали окремою книжкою. Добре знаючи культурну і мистецьку спадщину Львова, зокрема з архівних документів і рідкісних публікацій, Крип'якевич пише також про музичне життя і побут міста, музичні інструменти і церковний спів. Особливо вартісними й унікальними є маловідомі факти з музичної історії давнього Львова. Ці музичні факти і образки у вигляді цитат чи вільного переказу передруковуємо у нашому збірнику. детальніше...

Муз/біз (рецензія на книгу Дональда Пассмана «Все про музичний бізнес»). Кілька місяців тому зовсім випадково я натрапила на книгу Дональда Пассмана «Все про музичний бізнес». Перше, що привернуло увагу – невелика анотація: «в цій книзі автор розглядає усі можливі проблеми, пов’язані з організацією концертної діяльності та студійного звукозапису, з транслюванням музики в телепрограмах, на радіо, через Інтернет, з використанням мелодій в кіно та мобільного зв’язку. детальніше...

Інститут Літургійних Наук Українського Католицького Університету Інститут Літургійних Наук (Institute of Liturgical Studies) функціонує як науково-дослідний підрозділ Українського Католицького Університету. Створений 17 листопада 1999 року. Наукові проєкти охоплюють вивчення історичної літургіки візантійсько-слов‘янського обряду, історії, теорії і богословії літургійного співу, видає науковий збірник «Калофонія» та «Антологію візантійсько-слов‘янської церковної монодії». детальніше...

Українаська HURDY-GURDY Червона книга музичних інструментів. За останню тисячу років ліра пережила і велику славу, і велике забуття. На ній грали найкращі віртуози у королівських палацах Європи та селами ходили лірники-сліпці, заробляючи на кусень хліба, під її звуки витанцьовували запорожці після перемог, а музику писав навіть славетний Гайдн. Незвичайна барвистість звуку ліри колісної додавала колориту будь-якій музичній дії. Українські ж лірники вірили, що їхня музика «від Бога». детальніше...

Гудок - гудочок - гудище Червона книга музичних інструментів. Один із традиційних народних інструментів України та Росії, попередник скрипки, потрапив до Червоної книги ще у сердині XVII століття. Саме тоді патріарх Никон, котрий спричинив розкол православ’я, провівши Церковну реформу, видав ще й табу на усі “бісівські інструменти”. До таких “бісівських” зарахували тоді гудки. детальніше...

Це дар неба Давно це було, коли на землю спускались боги. Дуже давно! Але і досі люди мають згадку про ті далекі часи – боги подарували людям не бачені доти інструменти. "Тогус Тойук", "Дев’ять співзвуччів" Варган майстра Готовцева Всі інструменти були різні, але дуже схожі за звучанням. Комусь дістались дерев’яні, комусь із кістки, з китового вуса, навіть бамбукові, і всі шанують досі цей дар неба. детальніше...

Результат багаторічної наукової роботи (у Польщі видано найбільш повну монографію про композитора Кароля Шимановського, життя якого багато років було пов’язане з Україною) «Кароль Шимановський та його епоха» – таку назву має тритомна монографія Терези Хиліньської, що вийшла у краківському видавництві «Musica Iagellonica» восени 2008 року. Це результат дослідницької діяльності автора, яка присвятила постаті видатного композитора, класика польської музики ХХ століття усе життя. Адже, починаючи з кінця 1950-х років, Т. Хиліньська проводила ґрунтовну роботу з віднайдення, систематизації та видання кореспонденції і літературної спадщини К. Шимановського. детальніше...

«Композиція – це ком, ком, ком –> позиція!..» М.А.Ковалінас (із доповіді на IX-й всеукраїнській конференції «Художня організація часу в музичному просторі») У середу, 15 квітня, у затишній камерній залі школи імені Лисенка у Києві відбувся концерт композиторів класу А.Л.Загайкевич. Багато учнів прийшли підтримати друзів, завітали на концерт і студенти київської Національної музичної академії ім. Чайковського. Пізніше Алла Леонідівна зізналася, що мала з того велику приємність – раніше такої уваги її вихованцям не приділялося. За подібних обставин сидячі місця виявилися на вагу золота, тож пів зали слухали перший відділ концерту стоячи. детальніше...

Катя Гапочка: «День народження, як Новий рік: увесь день готуєш, потім він швидко минає.» У середу, 11 березня, молодий, та вже вельми відомий київський гурт «Гапочка» відзначав свій перший День народження. Святкування проходило в клубі «44» (непогано як для бенду, котрому ледве виповнився рік, чи не так?). Цього вечора друзів зі сцени вітали гурти «Н.Три» та «ElliS», а також повна зала прихильників, що щиро аплодували улюбленцям. …Коли все трохи вщухло, ми зустрілися за горнятком чаю із фронтвумен гурту «Гапочка», Катрусею, аби поговорити про світло, філософію, людей з інших планет, користь невдалих концертів та… зрештою, попити чаю. детальніше...

«Флюгери-2008»: чотири дні з життя етно-джазової республіки Були на «Флюгерах»? Якщо так, то вже знаєте якого драйву та кафу можуть дати чотири етноджазові дні. Спогадів і вражень вистачить на рік. А коли таки не вдалося потрапити в епіцентр етно-джазового урагану на ймення «Флюгери Львова», вмощуйтесь зручніше і читайте, що Ви прогавили. детальніше...

Старовинна музика – завжди нова У неділю в нашому місті вже вчетверте розпочався Фестиваль давньої музики. Упродовж майже двох тижнів львів’яни мають нагоду слухати серенади в Італійському дворику та “Діалоги кохання”, бачити ренесансні танці та бути на унікальній прем’єрі нововіднайдених сонат Максима Березовського. Про найновіше в давній музиці та присвяченому їй циклі концертів – у розмові із засновником і незмінним керівником фестивалю, доцентом Львівської музичної академії Романом Стельмащуком. детальніше...

Василь Явтухович Герасименко Герасименко В. Я. – заслужений діяч мистецтв України, професор Львівської державної музичної академії ім.М.Лисенка, видатний український бандурист, педагог, конструктор бандур. детальніше...

Соломія Крушельницька У перше двадцятиріччя ХХ ст. Соломія Крушельницька завоювала світову славу. Вона вважалася найкращим сопрано слов’янського походження тих часів. Слава про неї йшла по всіх країнах Заходу. Її оперний репертуар – це 63 партії, 30 з яких опери італійських композиторів. детальніше...

ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО АНАЛІЗУ МУЗИЧНОГО ЖИТТЯ (за матеріалами англійських та американських соціокультурних досліджень) Метою статті є спроба хоча б деякого висвітлення тих аспектів буття музики в суспільстві, які практично обминаються українським музикознавством. Адже для нього є характерним зосередження переважно на феномені самого музичного твору, на теоретичному аналізі особливостей його музичної мови. детальніше...

НОВА МОВА В.СИЛЬВЕСТРОВА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОСТІ ШІСТДЕСЯТИХ РОКІВ XX СТОЛІТТЯ Гортаючи вкотре книжку Валентина Сильвестрова і Марини Нестьєвої "Музыка - зто пение мира о самом себе...", ще раз пересвідчуєшся, що покоління шістдесятників живе не тільки спогадами. І зараз, коли за плечима значний здобуток, композитори не втрачають бажання знаходитись у самому вирі життя, писати актуальну музику, намагаючись відповісти на вимоги і запити сучасності. детальніше...

Перший кліп «Божичів» поїде в турне по США 3-го грудня фольклорний ансамбль «Божичі» презентував в кінотеатрі «Кінопанорама» анімаційний кліп на пісню «Да просив мене Герасим». Він увійшов до третього альбому гурту «Вік любиш –не налюбишся», усі пісні якого присвячені коханню. детальніше...

Стравинський та Україна Українські музичні враження композитора не обмежуються фольклором. Значний вплив на його творчість (не лише на духовну музику) мала православна відправа, і саме така, якою вона історично склалася в Україні. Церковні враження Стравинського позначилися на Літургії та "світських" творах композитора, зокрема на "візантійському" складі таких латиномовних творів, як "Цар Едіп", "Симфонія Псалмів" тощо. детальніше...

«Найбільше завдання для Львова – нагадати світові, що ви і далі є тут.» Центр культурного менеджменту в рамках проекту «Залучення громадськості до формування культурного стратегії Львова» проводить серію інтерв’ю з людьми, думки яких важливі нам у процесі реалізації проекту. детальніше...

ДО ПРОБЛЕМИ «БАХ ТА ДЖАЗ» (засади, історія і перспективи) Розповідають, що відомий американський джазовий піаніст і композитор Джон Л'юїс після одруження на югославці, яка отрима¬ла свого часу класичну піаністичну освіту, познайомився з музикою Йоганна Себастіана Баха і настільки захопився нею, що подальшу композиторську діяльність у межах «Модерн — джаз — квартету» провадив тривалий час під значним впливом славетного класика. детальніше...

ПРО МОВНІ АНАЛОГІЇ З Й. С. БАХОМ СУЧАСНОГО ХЕВІ-МЕТАЛ (на прикладі творчості гурту «Металліка») У 20 — 30-ті роки XX століття у світовій музиці виник напрямок, для якого характерне звернення до принципів музичного мислення та жанрів епохи бароко. детальніше...

Олександра Любич-Парахоняк “Прегарний голос, непохитна музикальність, симпатична зовнішність. М’яке, легке, проте велике сопрано, зразкова техніка, сполучена з виразною дикцією. Голос наскрізь ліричний і нагадує спів соловейка”, – так писав про Олександру Любич-Парахоняк один із її сучасників. детальніше...

Володимир Горовіц XX вік сміливо можна назвати століттям великих піаністів: Падеревський, Гофман, Рахманінов, Корто, Шнабель, Ріхтер, Рубінштейн, Кемпфф... Список можна продовжувати нескінченно... Але над всіма цими геніями як для простого любителя, так і для професійного історика музики височіє ще одне ім'я - Володимир Горовіц. Саме він, і ніхто інший, по праву вважається символом піанізму XX століття, що визнають навіть його недоброзичливці. Можна не любити Горовіца - але не визнавати його винятковості не можна. детальніше...

Очищення звуку Припустимо, є магнітофонний запис або пластинка, яку ви хочете перенести на компакт-диск. Перший крок перенесення - безпосередньо оцифровка. Ця дія проста, якби не дрібні деталі та несподіванки... детальніше...

Інтерв’ю Олександра Радзішевського (автора відомого сайту www.websound.ru) — Як народився Ваш сайт? Скільки років він вже існує? — Сайт родился в мае 2000 года. Сегодня ему уже шесть с половиной лет. Журнал Cooler http://cooler-online.com и его создатель Саша Чижов явились для меня точкой опоры... детальніше...

Музика давнього Львова Від початків свого заснування Львів одразу ж зайняв важливе місце в історії української культури та музики. Водночас у Львові здавна жили поляки, німці, євреї, вірмени, які не лише вносили до спільної скарбниці свою культуру але й щедро черпали з місцевих джерел. детальніше...

Українська Кафолічна "Літургія" Олександра Козаренка Назагал прийнято вважати, що церковне мистецтво є канонічним і не особливо схвалює експериментальні кроки стосовно бачення сакрального дійства. детальніше...

Франц Ксавер Моцарт у Львові З шести дітей великого австрійського композитора Вольфганга Амадея Моцарта вижило лише двоє його синів. Старший, Карл Томас (1784-1858) не став музикантом, провів значну частину свого життя в Італії. Молодший, Франц Ксавер (1791-1844) став піаністом, вчителем музики, диригентом і композитором. детальніше...

Про львівську лютневу табулатуру В Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. Івана Франка під номером 1400/1 зберігається унікальна музична пам'ятка епохи Відродження — рукопис лютневої табулатури, що походить з другої половини XVI століття. детальніше...

Мартін зі Львова — композитор XVI століття XVI століття - це період найвищого розквіту європейського музичного Відродження. Розвиваючи традиції Середньовіччя (збереження сюжетного фонду, зв'язок теми і канонів її втілення тощо), мистецтво цього часу вступає у нову стадію. детальніше...

Правила для музикантів (або як стати професіоналом) Роберт Шуман (1850) Розвиток слуху - цей найважливіше. Старайся з юних літ розпізнавати тони і лади. Дзвін, скляна рама, зозуля, - прислухайся, які звуки вони видають. детальніше...

“Те, що люди не розуміють сучасну академічну музику, - неправда”, - вважає молодий, але вже досить знаний український композитор Золтан Алмаші. Про Золтана Алмаші його вчитель і колега, відомий в Україні та за кордоном композитор, Євген Станкович якось сказав, що він буде справжнім композитором. Здається, що талановитий українець з угорським ім’ям чимдалі успішніше виправдовує надії своїх визначних вчителів, продовжуючи тішити шанувальників сучасної академічної музики професійними й оригінальними творами. детальніше...

Історія Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка Львівська національна музична академія ім. М.В.Лисенка (далі ЛНМА) належить до найстаріших вищих навчальних мистецьких закладів Європи. Існування ака-демії тісно переплелося з діяльністю інших навчальних музичних закладів Львова, історія котрих сягає ще двадцятих років ХІХ сторіччя, коли ста-раннями Франца Ксавера Моцарта (сина славетного композитора), був від-критий співочий інститут Св. Цецилії. Саме на його основі згодом виникло Галицьке музичне товариство, статут якого затверджено 14 серпня 1838 року. При товаристві у 1839 році організовано музичну школу. детальніше...

Які існують способи перетворення MIDI в WAV? Таких способів багато. Спробуєм їх перерахувати. Якщо мова йде про перевод в WAV-файл MIDI-композиції з якогось апаратного концертного синтезатора, то існує кілька варіантів. Самий простий, напевне, просто підключити вихід синтезатора до входу звукової карти комп’ютера і оцифрувати необхідну композицію стандартними методами за допомогою якого-небудь звукового редактора. детальніше...

Молодіжні течії: ХІППІ. А що там за дверми? Сексуальна революція 60-х уперше спробувала звести воєдино, примирити відносини людини з небесами і з самим собою. Вона прагнула дозволити вікову дилему внутрішньої свободи і свободи тіла. Доля-музика, життя в комунах на лоні природи, теорія і практика східних містичних вчень перетворювала людину цивільну в просто нормальну людину. детальніше...

"Adobe Audition" і відео Напевно, важко не погодитися з тим, що найцікавішим виглядає відео з грамотно підібраним, аранжованим і синхронізованим звуковим супроводом. З цим важко сперечатися, але як цього добитися? детальніше...